Визнання особи недієздатною через суд: порядок, документи, заява

Коли людину визнають недієздатною

Суд визнає людину недієздатною, якщо через хронічний, стійкий психічний розлад вона не здатна розуміти значення своїх дій або керувати ними (ст. 39 ЦК). Наприклад, родичі звертаються до суду через важку деменцію, наслідки інсульту, шизофренію або коли дитині з глибоким порушенням розвитку виповнюється 18 років.

Похилий вік, інвалідність чи окремий діагноз самі по собі не є підставою. Суд з'ясовує інше: чи здатна людина розуміти значення своїх дій і керувати ними. Якщо ця здатність збережена чи лише знижена, закон пропонує м'якші варіанти. Порівняйте їх у таблиці.

Про помічника, обов'язки опікуна й опіку над дітьми ми докладно пишемо на сторінці «Опіка та піклування».

Хто подає заяву і до якого суду

Звернутися до суду можуть члени сім'ї та близькі родичі, навіть якщо не живуть разом з людиною, а також орган опіки та піклування чи психіатричний заклад (ст. 296 ЦПК). Сусід чи знайомий сам заяву подати не може, але може повідомити орган опіки.

Заяву подають до місцевого суду за місцем проживання людини. Якщо вона лікується в психіатричному закладі, то до суду за адресою закладу. Коли громадянин України живе за кордоном, суд для справи визначає суддя Верховного Суду за клопотанням заявника (ст. 295 ЦПК).

Документи для заяви про визнання особи недієздатною

Закон не дає закритого переліку, тож документи підбирають під конкретну ситуацію. Зазвичай до заяви додають:

• копію паспорта заявника і, якщо є, копію паспорта людини, щодо якої подається заява;
• документи, що підтверджують родинний зв'язок (свідоцтва про народження, шлюб);
• медичні документи: виписки, висновки психіатра, медичні картки, документи про інвалідність, якщо її встановлено;
• довідку про місце проживання людини або закладу, де вона лікується;
• пояснення свідків чи інші докази поведінки людини, якщо вони є;
• заяву кандидата в опікуни про згоду і, за можливості, подання органу опіки щодо його кандидатури.

Що саме попросить орган опіки від кандидата в опікуни, краще уточнити в ньому заздалегідь: вимоги до довідок можуть відрізнятися.

Що написати в заяві

Головне в заяві — обставини, які свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад (ст. 297 ЦПК). Опишіть конкретні випадки: людина не впізнає рідних, губиться на вулиці, роздає гроші, не може пояснити, що підписала. Загальні фрази на кшталт «погано себе почуває» суд не переконають.

У заяві також зазначають, ким заявник доводиться людині, просять визнати її недієздатною, встановити опіку і призначити опікуна, а також призначити судово-психіатричну експертизу. Окремо перелічують додатки. Якщо заява не відповідає вимогам закону, суд залишає її без руху і дає строк на виправлення недоліків (ст. 185 ЦПК).

Як суд розглядає справу

Справа розглядається в окремому провадженні, тобто без відповідача: суд не вирішує спір, а встановлює стан людини. Слухає її суддя разом із двома присяжними (ст. 293 ЦПК).

• Адвокат людини обов'язковий. Якщо вона його не має, суд сам залучає адвоката через систему безоплатної правничої допомоги. Це захищає людину від зловживань, тож адвокат може не погоджуватися із заявником.
• Експертиза. Суд призначає судово-психіатричну експертизу. Якщо людина явно ухиляється від неї, суд за участю лікаря-психіатра може направити її на експертизу примусово (ст. 298 ЦПК).
• Участь самої людини. Чи викликати її до суду, суд вирішує з урахуванням стану здоров'я. З лікарні вона може брати участь через відеоконференцію (ст. 299 ЦПК).
• Витрати. Судові витрати, зокрема на експертизу, несе держава. Але якщо заявник діяв недобросовісно без достатніх підстав, суд стягує з нього всі судові витрати (ст. 299 ЦПК). Якщо ж суд відмовить у заяві, людина може вимагати від такого заявника відшкодування моральної шкоди (ст. 39 ЦК).

Що змінюється після рішення

Людина стає недієздатною з дня, коли рішення набрало законної сили (ст. 40 ЦК). Відтоді вона не може сама укладати жодних правочинів. Пенсію, банківські справи, лікування, договори веде опікун від її імені та в її інтересах (ст. 41 ЦК). За шкоду, завдану підопічним, відповідає опікун, якщо не доведе, що вона сталася не з його вини (ст. 1184 ЦК).

Опікун не розпоряджається майном на власний розсуд. Продати чи обміняти квартиру, поділити чи передати в іпотеку нерухомість, продати авто чи інше цінне майно, видати від імені підопічного письмове зобов'язання або відмовитися від його майнових прав він може лише з дозволу органу опіки та піклування (ст. 71 ЦК).

Відстрочка для опікуна недієздатної особи

Опікун людини, яку суд визнав недієздатною, має право на відстрочку від мобілізації (ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Які документи подати до ТЦК і як оформити відстрочку, читайте на сторінці «Відстрочка від мобілізації».

Поновлення дієздатності

Якщо людина видужала або її стан значно покращився, суд поновлює дієздатність і припиняє опіку. Підстава — висновок судово-психіатричної експертизи. Заяву може подати опікун, член сім'ї, орган опіки, сама людина або її адвокат (ст. 42 ЦК, ст. 300 ЦПК).

Строк дії рішення і продовження

Суд визначає строк дії рішення, але не більше ніж два роки (ст. 300 ЦПК). Безстрокового визнання недієздатності закон не передбачає, навіть якщо стан людини не покращиться. Щоб опіка не припинилася, рішення продовжують через суд з новим висновком судово-психіатричної експертизи. Клопотання подає опікун або орган опіки, а суд має розглянути його до закінчення строку.

Офіційні джерела

• Цивільний кодекс України: ст. 36, 37, 39-42, 60, 63, 64, 71, 78, 1184
• Цивільний процесуальний кодекс України: ст. 60, 185, 293, 295-300
• Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: ст. 23
• Постанова Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 637/909/21