Опіка та піклування: як оформити опікунство над дитиною чи дорослим

Опіка і піклування: у чому різниця

Опіка та піклування захищають права людини, яка не може здійснювати їх сама: дитини без батьківського піклування або дорослого, якого суд визнав недієздатним чи обмежив у дієздатності (ст. 55, 58, 59 ЦК). Опікун діє замість підопічного: підписує документи, отримує виплати, представляє його в установах. Піклувальник не вчиняє правочинів замість підопічного. Він дає згоду на них (ст. 69 ЦК).

Для дитини все вирішує вік. Опіку встановлюють до 14 років, піклування — від 14 до 18 років (ст. 243 СК). Коли дитині виповнюється 14, опікун стає піклувальником без нового рішення (ст. 76 ЦК).

Хто може бути опікуном дитини

Опіку встановлюють тільки над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування (ст. 243 СК). Якщо батьки живі, не позбавлені прав і можуть піклуватися про дитину, а вона просто живе з бабусею чи тіткою, опіку не оформлюють. Тоді юрист підкаже інший спосіб, наприклад довіреність батьків на конкретні справи. Інша ситуація, коли батьки відбувають покарання, тривало хворіють, зникли безвісти чи їх розшукує поліція. Тоді дитині можуть надати статус позбавленої батьківського піклування, навіть якщо батьків не позбавили прав (ст. 1 Закону «Про охорону дитинства»).

Опікуном може стати повнолітня дієздатна людина, яка згодна на це і подає письмову заяву (ст. 63 ЦК, ст. 244 СК). Перевагу мають члени сім'ї та родичі. Орган опіки зважає на стосунки з дитиною, здатність її виховувати і на бажання самої дитини: з нею говорить працівник служби у справах дітей і складає довідку (п. 43 Порядку № 866).

Не може бути опікуном той, кого позбавили батьківських прав і не поновили в них, а також людина, чиї інтереси суперечать інтересам дитини (ст. 64 ЦК). Інші обмеження перелічує ст. 212 СК, і служба перевіряє їх за довідкою про несудимість та медичним висновком.

Опікунство над дорослим: мати, батько, людина з інвалідністю

Часто питають, як оформити опікунство над матір'ю, бабусею чи родичем з інвалідністю 1 або 2 групи. Відповідь залежить не від віку чи групи, а від дієздатності. Опіку над дорослим встановлює тільки суд, коли визнає людину недієздатною (ст. 39, 60 ЦК). Підстава — хронічний, стійкий психічний розлад, через який людина не усвідомлює значення своїх дій або не може ними керувати. Похилий вік чи інвалідність самі по собі такою підставою не є.

Як суд визнає людину недієздатною

Заяву подають до суду за місцем проживання людини, а якщо вона лікується в психіатричному закладі — за його адресою (ст. 295 ЦПК). Подати її можуть члени сім'ї, близькі родичі навіть без спільного проживання, орган опіки або психіатричний заклад (ст. 296 ЦПК). Суд призначає судово-психіатричну експертизу і розглядає справу за участю самої людини, її адвоката та представника органу опіки (ст. 298, 299 ЦПК). Судові витрати в такій справі бере на себе держава. Але якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно і без достатніх підстав, усі витрати стягнуть із нього (ст. 299 ЦПК).

У тому ж рішенні суд встановлює опіку і призначає опікуна, але лише за поданням органу опіки та піклування (ст. 300 ЦПК). Тому кандидатуру майбутнього опікуна погоджують з органом опіки ще до засідання. Самої спорідненості для призначення мало.

Рішення про недієздатність діє не довше 2 років. Щоб продовжити його, опікун або орган опіки подає клопотання з новим висновком експертизи не пізніше ніж за 15 днів до кінця строку (ст. 300 ЦПК).

Якщо людина дієздатна: помічник замість опіки

Літня людина чи людина з інвалідністю, яка розуміє свої дії, може сама обрати собі помічника (ст. 78 ЦК). Його реєструє орган опіки за її заявою. Помічник отримує пенсію і пошту, вчиняє дрібні побутові правочини, представляє людину в установах, а в суді — за окремою довіреністю. Відкликати помічника можна будь-коли.

Опікунство і відстрочка від мобілізації

Опікун має право на відстрочку у двох випадках: він опікун чи піклувальник дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, яка до 18 років перебуває на його утриманні, або опікун дорослого, якого суд визнав недієздатним (ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Без рішення про опіку підставою можуть бути постійний догляд за батьком чи матір'ю, якщо вони потребують його за висновком МСЕК, ЛКК чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування, або інвалідність I чи II групи одного з батьків. Ці підстави мають свої умови. Що подати до ТЦК, пояснюємо на сторінці відстрочка від мобілізації.

Скільки платять за опікунство над дитиною

Опікуну дитини, позбавленої батьківського піклування, призначають державну допомогу на підставі рішення про опіку (ст. 16, 17 Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»). Розмір становить 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, для дитини з інвалідністю — 3,5 (ст. 18).

Розрахунок за прожитковим мінімумом 2026 року: 2 817 і 3 512 грн.

Якщо дитина вже отримує пенсію, аліменти, стипендію чи іншу державну допомогу, опікун отримує різницю між 2,5 прожиткового мінімуму (3,5 для дитини з інвалідністю) і цими сумами. Державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю цю різницю не зменшує. Гроші належать дитині, і опікун витрачає їх на її потреби (ст. 72 ЦК).

Права й обов'язки опікуна

Опікун дбає про побут, лікування і догляд підопічного, а опікун дитини — ще й про її виховання та навчання (ст. 67 ЦК, ст. 249 СК). Перешкоджати спілкуванню дитини з батьками й родичами він не може, якщо таке спілкування не суперечить інтересам дитини.

Із майном підопічного діють обмеження. Без дозволу органу опіки опікун не може вчиняти правочини щодо житла чи земельної ділянки підопічного, продавати, обмінювати, ділити або передавати в заставу чи іпотеку його нерухомість, авто та інше цінне майно, видавати від його імені письмові зобов'язання чи відмовитися від його майнових прав (ст. 71 ЦК). Дарувати від імені підопічного і давати за нього поруку заборонено зовсім (ст. 68 ЦК).

Дії опікуна можна оскаржити до органу опіки або до суду, а рішення органу опіки — до вищого органу чи до суду (ст. 79 ЦК). Якщо опікун більше не може виконувати обов'язки, він подає заяву про звільнення, і її розглядають протягом місяця (ст. 75 ЦК).

Офіційні джерела

• Цивільний кодекс України, ст. 39-40, 55-79
• Сімейний кодекс України, ст. 243-252
• Цивільний процесуальний кодекс України, ст. 293-300
• Постанова КМУ № 866 від 24.09.2008 (Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини)
• Закон «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 16-18
• Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 23
• Закон України «Про охорону дитинства», ст. 1