Що таке усиновлення і хто ухвалює рішення
Усиновлення — це прийняття дитини у свою сім'ю на правах сина чи дочки на підставі рішення суду (ст. 207 Сімейного кодексу). Через РАЦС чи нотаріуса його не оформлюють. Служба у справах дітей веде облік і дає висновок, а РАЦС лише вносить зміни до актового запису після рішення суду.
Усиновити можна дитину до 18 років. Дитину, яку батьки залишили в пологовому будинку, усиновлюють не раніше ніж через два місяці після народження. Повнолітню особу суд усиновлює тільки у виняткових випадках: якщо вона не має батьків або залишилася без їхнього піклування.
Хто може усиновити дитину
За ст. 211 СК усиновлювачем може бути дієздатна особа віком від 21 року. Для родича дитини вимоги щодо віку немає. Різниця у віці з дитиною має бути не менше 15 років, з повнолітньою особою — не менше 18.
- Подружжя усиновлює дитину разом. Пара без шлюбу — тільки якщо живе однією сім'єю і суд дійде висновку, що це в інтересах дитини.
- Одна жінка чи один чоловік можуть усиновити дитину, у якої є лише мати або лише батько, які у зв'язку з усиновленням втрачають з нею правовий зв'язок.
- Особи однієї статі разом дитину не усиновлюють.
- Кількість усиновлених дітей не обмежена.
Хто не може бути усиновлювачем
Ст. 212 СК містить 16 підстав для відмови. Найчастіше на практиці трапляються такі: позбавлення батьківських прав, судимість за злочини проти життя, здоров'я чи статевої свободи, адмінстягнення за домашнє насильство, відсутність постійного житла і доходу, хвороби з переліку МОЗ. Не можуть усиновлювати також особи без громадянства, громадяни держави-агресора та їхні чоловіки чи дружини. Неодружений іноземець може усиновити дитину, тільки якщо він її родич.
Хто має переважне право
Якщо одну дитину хочуть усиновити кілька людей, перевагу має громадянин України, у сім'ї якого дитина вже виховується, чоловік матері чи дружина батька, той, хто усиновлює братів і сестер разом, і родич (ст. 213 СК). Після них перевага у подружжя.
