Реєстрація місця проживання (прописка): допомога юриста

Прописка і реєстрація місця проживання: що це зараз

Прописку замінили реєстрацією місця проживання ще Законом № 1382-IV від 11 грудня 2003 року, але так досі називають запис про вашу адресу в реєстрі територіальної громади. З 1 грудня 2021 року діє Закон № 1871-IX. Він передбачає два шляхи: декларування онлайн через Дію і реєстрацію за паперовою заявою в ЦНАП чи органі реєстрації.

Реєстрація, зроблена до 1 грудня 2021 року, чинна. Повторно реєструватися за тією ж адресою не треба, підтвердити її можна паспортом-книжечкою, ID-карткою чи закордонним е-паспортом з внесеними відомостями або витягом з реєстру.

Реєстрація показує, де людина живе. Права власності чи права користування квартирою вона не створює і не забирає: це окремі відносини, на які закон про реєстрацію не поширюється.

Як зареєструвати місце проживання

Після переїзду на нове місце є 30 календарних днів, щоб задекларувати або зареєструвати адресу. Пропустили строк? Збір тоді 83,20 грн замість 49,92 грн. При реєстрації за новою адресою з попередньої вас знімуть без окремої заяви, а збір беруть один.

Онлайн через Дію (декларування)

Прописатися онлайн можна в застосунку чи на порталі Дія, якщо житло приватне і внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Онлайн можна задекларуватися і в гуртожитку за згодою уповноваженої особи. Не власник додає в декларацію згоду власника, яку той підтверджує в Дії. Заява розглядається автоматично за 10–15 хвилин або за робочий день, під час воєнного стану строк може бути довшим.

Обмеження одне, але суттєве: послуга «Зміна місця проживання» в Дії зараз доступна лише для невійськовозобовʼязаних. Тим, хто перебуває на військовому обліку, як і всім, чиє житло не приватне або не внесене до реєстру прав, залишається ЦНАП.

У ЦНАП (реєстрація)

У ЦНАП заяву формує працівник. Ви лише перевіряєте і підписуєте її. Подати документи може і представник за нотаріальною довіреністю, якщо ви за кордоном або не можете прийти. Запис у реєстрі роблять у день подання документів до органу реєстрації, а якщо документи подано через ЦНАП, то наступного робочого дня.

Реєстрація в чужому житлі: згода власника і договір найму

Якщо житло не ваше, ЦНАП приймає документ про право на проживання: договір найму, піднайму або оренди, рішення суду про вселення. Без такого документа потрібна згода власника або всіх співвласників (у державному чи комунальному житлі також наймача і членів його сімʼї).

Власник, який реєструє себе у власній квартирі, згоди інших співвласників і вже прописаних людей не питає. Коли житло в іпотеці, до заяви додають письмову згоду банку.

Вимагати довідки, яких немає в законі, ЦНАП не має права. Якщо від вас хочуть «довідку з ЖЕКу» чи згоду сусідів, просіть письмову відмову з посиланням на норму.

Реєстрація місця проживання дитини

Місце проживання дитини до 14 років реєструє один з батьків за згодою другого. У Дії згоду підтверджують КЕП або її засвідчує нотаріус. У ЦНАП другий з батьків дає згоду особисто при поданні заяви або подає нотаріально засвідчену. Батьки зареєстровані за однією адресою? Тоді згода не потрібна.

Новонароджена дитина і дитина до 14 років

Новонароджену дитину треба зареєструвати протягом 3 місяців з дня державної реєстрації народження. Зручніше зробити це одразу в РАЦС. Відомості передадуть до реєстру громади без окремої заяви. Дитину до 14 років реєструють за адресою батьків або одного з них, з яким вона живе. Для дитини від 10 до 14 років інше місце проживання можна визначити за згодою між дитиною і батьками.

Дитина від 14 до 18 років

З 14 років дитина декларує місце проживання сама. За адресою батьків згода не потрібна, за іншою адресою потрібна згода батьків або одного з них. Студенту, який живе в гуртожитку свого закладу освіти, згода батьків для декларування чи реєстрації там не потрібна.

Прописка дитини без згоди батька

Без згоди другого з батьків Дія дитину не задекларує. ЦНАП зареєструє дитину до 14 років без такої згоди, лише якщо її місце проживання визначене рішенням суду або органу опіки та піклування. Тому виходів два: домовитися і оформити згоду в нотаріуса або отримати таке рішення. Спір про те, з ким залишається дитина, вирішують окремо. Про це розповідаємо на сторінці про місце проживання дитини.

Зняття з реєстрації місця проживання

Знятися з реєстрації можна за власною заявою, за заявою власника житла або на підставі рішення суду. Від підстави залежить, чи потрібна згода людини, яку знімають.

За власною заявою

Заяву подає сама людина або її представник у ЦНАП чи через Дію. Окремо знятися зазвичай не треба: при реєстрації за новою адресою старий запис змінюють автоматично. Збір за зняття — 49,92 грн.

Як виписати людину з квартири без її згоди

Власник приватного житла може подати заяву про зняття з реєстрації повнолітньої людини, і згода цієї людини не потрібна. Діють обмеження:

• співвласник подає таку заяву лише за згодою іншого співвласника, яку той підтверджує підписом у заяві;
• співвласника за заявою іншого співвласника не знімають;
• дитину не знімають за заявою власника, якщо власник — один з її батьків;
• якщо знімають маму чи тата, разом з ними знімають і їхню дитину.

Заяву подають у паперовому вигляді в ЦНАП за місцем реєстрації, за формою, яку затвердив Кабмін. Власник подає документ, що посвідчує особу, а документ про право власності лише тоді, коли право не внесене до Державного реєстру речових прав. Збір сплачують окремо за кожну людину, яку знімають.

Як виписати померлу людину з квартири

Після смерті запис змінюють на підставі свідоцтва про смерть або відомостей з реєстру актів цивільного стану. Збір у такому разі не беруть. Якщо в реєстрі громади запис лишився, зверніться до ЦНАП зі свідоцтвом про смерть.

Виписати з квартири через суд: коли без рішення не обійтися

До суду йдуть, коли заява власника не працює: потрібно зняти співвласника, житло державне чи комунальне (заява власника діє лише для приватного житла), треба зняти дитину, а власник — один з її батьків, і батьки не подають заяву самі. Позов зазвичай про визнання людини такою, що втратила право користування житлом. Член сімʼї власника втрачає це право, якщо без поважних причин не живе в житлі понад рік і інше не встановлено домовленістю з власником або законом. Рішення суду, що набрало законної сили, про позбавлення права користування житлом або виселення є підставою зняти людину з реєстрації без збору.

Відмова в реєстрації: підстави і що робити

Орган реєстрації може відмовити лише з підстав, перелічених у статті 12 закону. Найчастіше це:

• іпотека чи довірча власність без письмової згоди іпотекодержателя або арешт житла з прямою забороною реєстрації;
• розбіжність між поданими документами і реєстром прав;
• неповний пакет документів;
• житлу не присвоєна адреса або обʼєкт за адресою не є житлом;
• заяву подала дитина до 14 років чи людина без повноважень.

Відмову оформлюють як адміністративний акт з підставами. Її можна оскаржити скаргою протягом 30 календарних днів або до суду. Скаргу подають через орган, що відмовив, а розглядає її орган вищого рівня або комісія з розгляду скарг. Якщо такої комісії немає, звертаються одразу до суду. Часто достатньо виправити документ, наприклад внести житло до реєстру прав чи оформити згоду, і подати заяву знову.

Витяг про місце проживання

Витяг з реєстру територіальної громади підтверджує, де ви зареєстровані, і заміняє стару довідку з ЖЕКу. Сформувати його можна в Дії онлайн або отримати в ЦНАП. Паперовий і електронний витяг мають однакову силу. За заявою у витяг включають і попередні адреси в цій громаді.

На ID-картці адреса реєстрації не надрукована, тому для банку, школи чи ТЦК зазвичай показують витяг.

Офіційні джерела

• Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» № 1871-IX — ст. 1, 5–12, 15, 18, 26, 29, розд. VI
• Постанова Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022 (ред. від 13.05.2026) — Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування): пп. 29, 33, 35, 50, 61, 63, 84, 87, додаток 6; Порядок створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад: п. 22
• Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV — ст. 3, 16
• Цивільний кодекс України — ст. 405
• Закон України «Про адміністративну процедуру» № 2073-IX — ст. 79, 80, 82