Адвокат у справах Інтерполу та екстрадиції

Червоне повідомлення Інтерполу чи запит іноземної держави про видачу можуть зупинити людину на кордоні, в аеропорту або під час звичайної перевірки документів. Адвокат у справах Інтерполу перевіряє, чи є дані про вас у базах організації, оскаржує розшук і захищає під час затримання та розгляду запиту про екстрадицію.

Як працює розшук через Інтерпол

Інтерпол об'єднує поліцію 196 країн, але сам нікого не арештовує і не розслідує. Держава через своє національне центральне бюро просить Генеральний секретаріат опублікувати повідомлення або напряму розсилає іншим країнам запит (дифузію), а рішення про затримання ухвалюють органи країни, де людину знайшли, за власним законом. В Україні таке бюро працює у складі Національної поліції.

• Червоне повідомлення (Red Notice) — прохання встановити, де перебуває людина, і тимчасово затримати її до вирішення питання про видачу. Міжнародним ордером на арешт воно не є.
• Дифузія — запит, який бюро однієї країни розсилає напряму вибраним країнам.

На сайті Інтерполу публікують лише частину червоних повідомлень, решту бачать тільки правоохоронці. Тож відсутність свого прізвища в публічному списку ще не означає, що розшуку немає.

Як перевірити дані і видалити червоне повідомлення

Дані в базах Інтерполу контролює незалежна Комісія з контролю файлів Інтерполу (CCF). Їй подають запит про доступ до своїх даних, а якщо дані є, то про їх виправлення чи видалення. Звернення безкоштовне, його може подати сама людина або її представник.

Видалення добиваються, коли повідомлення суперечить правилам Інтерполу. Найчастіші доводи:

• переслідування має політичний, військовий, релігійний чи расовий характер, а статут Інтерполу забороняє організації таку діяльність;
• спір по суті цивільний чи господарський, а кримінальна справа є способом тиску;
• людині надали статус біженця чи інший захист від держави, яка її розшукує;
• справу в запитуючій державі закрили, минули строки давності або дані неточні.

За чинним Статутом CCF рішення щодо доступу до даних, як правило, ухвалюють протягом 4 місяців, а щодо виправлення чи видалення протягом 9 місяців з дня, коли запит визнали прийнятним. Строки можуть продовжити, тому з поданням не варто зволікати.

Екстрадиція з України: кого видають, а кого ні

Екстрадиція означає видачу людини державі, яка розшукує її для кримінального переслідування чи виконання вироку (ст. 541 КПК України). Громадянина України іншій державі не видають: це пряма заборона статті 25 Конституції України і перша підстава відмови у статті 589 КПК. Громадянство перевіряють на день ухвалення рішення про видачу.

Іноземцю чи особі без громадянства у видачі також відмовляють, якщо:

• за законом України діяння не карається позбавленням волі;
• за законом України минули строки давності притягнення до відповідальності чи виконання вироку;
• іноземна держава не надала додаткових матеріалів, без яких рішення неможливе;
• видача суперечить міжнародним зобов'язанням України або інтересам її національної безпеки;
• є інша підстава, передбачена міжнародним договором.

Окремо захищені люди зі статусом біженця, додатковим чи тимчасовим захистом в Україні. Якщо міжнародний договір України не передбачає іншого, їх не видають державі, біженцем з якої людину визнано, і державі, де її життю, здоров'ю чи свободі загрожує небезпека через расу, релігію, національність, громадянство, соціальну групу чи політичні переконання (ст. 589 КПК). Поки триває розгляд заяви про визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту, або оскарження рішення за нею, рішення про видачу не ухвалюють (ст. 590 КПК). Про такі статуси детальніше розповість міграційний юрист.

Відмова у видачі через громадянство не закриває справу. За клопотанням іноземної держави Офіс Генерального прокурора доручає розслідувати її в Україні.

Запит про видачу розглядають, лише якщо хоча б за один із злочинів закон України передбачає позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або людину засуджено до позбавлення волі і невідбута частина покарання становить щонайменше 4 місяці (ст. 573 КПК). Як правило, рішення ухвалює Офіс Генерального прокурора, коли людина є підозрюваним на досудовому розслідуванні, або Мін'юст, коли справа вже в суді чи ухвалено вирок.

Як захищають у справі про видачу

Розглядаючи клопотання про екстрадиційний арешт чи скаргу на рішення про видачу, слідчий суддя не вирішує, чи винна людина, і не перевіряє законність рішень іноземних органів. Тому захист будують на підставах відмови у видачі, процесуальних строках і особистих обставинах. Замість арешту суддя може обрати запобіжний захід без тримання під вартою, якщо гарантії виключають втечу. Він враховує, чи ухилялася людина від правосуддя, тяжкість можливого покарання, вік, здоров'я, родину і соціальні зв'язки.

Ухвали про тимчасовий та екстрадиційний арешт оскаржують в апеляції, крім ухвал, якими затверджено згоду на видачу. Під час екстрадиційного арешту сама людина або її захисник можуть не частіше ніж раз на місяць просити слідчого суддю перевірити, чи є підстави для звільнення. Рішення про видачу оскаржують слідчому судді: якщо його не оскаржили до суду протягом 10 днів після вручення копії, організовують фактичну видачу. Ухвалу слідчого судді можна оскаржити в апеляції, і така скарга зупиняє її виконання.

Згода на видачу у спрощеному порядку пришвидшує передачу, а відкликати її можна лише до затвердження слідчим суддею. Ухвала про затвердження згоди і рішення про видачу у спрощеному порядку оскарженню не підлягають, тому перш ніж підписати таку заяву, порадьтеся з адвокатом.

Якщо Україна розшукує вас за кордоном

Україна просить про видачу через Офіс Генерального прокурора або Мін'юст. Затримання, арешт і саму видачу вирішують органи та суди країни перебування за своїм законом і міжнародними договорами. Там захист веде місцевий адвокат, а український працює зі справою в Україні: перевіряє підстави підозри і розшуку, подає клопотання і скарги, добивається закриття провадження. Як закривають кримінальну справу, пояснює сторінка закриття кримінальної справи, а про захист на всіх стадіях розповідає адвокат у кримінальній справі.

Адвокат у справах Інтерполу та екстрадиції оцінить ризики до поїздки, підготує запит і скаргу до CCF, візьме участь у розгляді клопотань про арешт і оскаржить рішення про видачу. Якщо справа зачіпає кілька країн, він узгоджує позицію з юристами в них, а питання іноземного права допоможе розібрати міжнародний юрист.

Офіційні джерела

• Конституція України: ст. 25
• Кримінальний процесуальний кодекс України: ст. 541, 573, 574, 582–591
• Статут Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол): ст. 2, 3
• Статут Комісії з контролю файлів Інтерполу (CCF): ст. 40