Закриття кримінального провадження: підстави, клопотання і допомога адвоката

Закрите кримінальне провадження означає кінець розслідування чи судового розгляду без обвинувального вироку. Рішення ухвалює слідчий, прокурор або суд, і тільки з підстав, які прямо названі в статті 284 КПК України, тому від підстави залежить, хто може закрити справу, чи потрібна для цього ваша згода і хто може оскаржити рішення.

Коли кримінальне провадження закривають

Перша група підстав означає, що злочину не було, вину не довести або діяння більше не є кримінально караним:

• не було самої події кримінального правопорушення;
• у діянні немає складу кримінального правопорушення;
• доказів для доведення вини в суді недостатньо, а можливості отримати нові вичерпані;
• закон, який встановлював відповідальність за діяння, втратив чинність.

Друга група пов'язана з процесуальними обставинами:

• після повідомлення про підозру сплив строк досудового розслідування, крім підозри у тяжкому чи особливо тяжкому злочині проти життя та здоров'я;
• помер підозрюваний чи обвинувачений, якщо провадження не потрібне для його реабілітації;
• за тим самим обвинуваченням уже є вирок, що набрав законної сили, або ухвала суду про закриття провадження;
• щодо того самого діяння вже є нескасована постанова про закриття провадження через відсутність події чи складу правопорушення або податковий компроміс;
• потерпілий відмовився від обвинувачення у справі приватного обвинувачення, крім справ про домашнє насильство;
• особу, яка вчинила правопорушення, не встановили, а строки давності минули (крім особливо тяжких злочинів проти життя чи здоров'я і злочинів, за які можливе довічне позбавлення волі);
• досягнуто податкового компромісу у справі за ст. 212 КК або немає згоди держави, яка видала особу.

Окрема підстава — звільнення особи від кримінальної відповідальності, наприклад через примирення з потерпілим чи давність. Таке рішення ухвалює тільки суд, про нього йдеться нижче.

Хто закриває провадження: слідчий, прокурор чи суд

Якщо відсутність події чи складу правопорушення з'ясовується вже в суді, суд не закриває провадження, а ухвалює виправдувальний вирок. А рішення прокурора закрити провадження щодо підозрюваного не заважає розслідувати саме правопорушення далі, наприклад щодо інших осіб.

Коли потрібна ваша згода

Звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема за давністю чи через примирення, не означає визнання невинуватості. Тому підозрюваному чи обвинуваченому роз'яснюють підставу і право заперечити, а якщо людина заперечує, розслідування і суд тривають у звичайному порядку і можна добиватися виправдання. Перш ніж закрити справу за давністю, суд зобов'язаний з'ясувати думку обвинуваченого.

Закриття через закінчення строків досудового розслідування

Строк досудового розслідування рахують від дня повідомлення про підозру до звернення до суду з обвинувальним актом чи іншим клопотанням або до рішення про закриття провадження. Для злочину базовий строк — два місяці. З продовженнями загальний строк не може перевищити шести місяців для нетяжкого злочину і дванадцяти для тяжкого чи особливо тяжкого (ст. 219 КПК).

Якщо строк сплив, а до суду справу не направили, провадження закривається на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284. Виняток становить підозра у тяжкому чи особливо тяжкому злочині проти життя та здоров'я особи. Перш ніж посилатися на цю підставу, перевірте три речі:

• чи продовжували строк і до якої дати, бо продовження зсуває кінцеву дату;
• чи зупиняли провадження: час від постанови про зупинення до постанови про відновлення в строк не входить, але якщо слідчий суддя скасував постанову про зупинення, цей час зараховують (крім зупинення за ст. 615 КПК);
• чи тривало ознайомлення сторін з матеріалами за ст. 290 КПК, бо цей час теж не рахується.

Звільнення від кримінальної відповідальності

Звільнення від кримінальної відповідальності означає, що правопорушення було, але закон дозволяє не притягати людину до відповідальності. Звільнити може лише суд (ст. 44 КК України, ст. 286 КПК). На досудовому розслідуванні прокурор, отримавши письмову згоду підозрюваного, складає клопотання про звільнення і надсилає його до суду, попередньо ознайомивши з ним потерпілого. Якщо справа вже в суді, клопотання може подати сторона, і суд має розглянути його невідкладно, з'ясувавши думку потерпілого.

Підстави з Кримінального кодексу:

• дійове каяття (ст. 45): вперше вчинено кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, людина щиро покаялася, активно сприяла розкриттю і повністю відшкодувала збитки чи усунула шкоду;
• примирення з потерпілим (ст. 46): ті самі категорії, примирення з потерпілим і відшкодування збитків чи усунення шкоди;
• передача на поруки (ст. 47): вперше вчинено проступок чи нетяжкий злочин, щире каяття і клопотання колективу підприємства, установи чи організації, умови діють рік;
• зміна обстановки (ст. 48): вперше вчинено проступок чи нетяжкий злочин, і діяння або сама особа втратили суспільну небезпечність;
• давність (ст. 49): з дня правопорушення до набрання вироком законної сили минули строки з таблиці нижче.

За статтями 45, 46 і 49 суд зобов'язаний звільнити, якщо умови виконано, а за статтями 47 і 48 це його право. Виняток становить давність щодо особливо тяжкого злочину, за який можливе довічне позбавлення волі: тут питання вирішує суд. Підстави зі статей 45–48 не застосовують до корупційних кримінальних правопорушень, правопорушень, пов'язаних з корупцією, і порушень правил безпеки дорожнього руху водіями в стані сп'яніння або під впливом ліків, що знижують увагу та швидкість реакції.

Якщо людина ухилялася від слідства чи суду, перебіг давності зупиняється. Новий злочин його перериває, крім нетяжкого злочину з покаранням до двох років позбавлення волі. Давність не застосовують до злочинів проти основ національної безпеки (ст. 109–114-2 КК), катування за ч. 3 ст. 127 КК і злочинів проти миру та безпеки людства за ст. 437–439, 442, 442-1 КК. Військових, які під час воєнного стану вперше самовільно залишили частину чи дезертирували, суд може звільнити за ч. 5 ст. 401 КК, якщо вони добровільно попросили повернутися на службу і командир дав письмову згоду. Детальніше розповідає військовий адвокат.

Як оскаржити постанову про закриття кримінального провадження

Постанову про закриття найчастіше оскаржують потерпілі й заявники, коли вважають, що злочин розслідували формально. Є два шляхи, і вони відрізняються адресатом, колом заявників та наслідками.

Пропущений строк поновлюють тільки за клопотанням, якщо слідчий суддя визнає причину поважною, тому дату отримання копії варто зафіксувати одразу. Слідчий суддя може скасувати постанову або відмовити у задоволенні скарги, і ухвалу про відмову можна оскаржити в апеляційному порядку (ч. 3 ст. 307 КПК). Ухвала суду про закриття провадження чи звільнення від відповідальності теж оскаржується в апеляції, детальніше на сторінці апеляція та касація у кримінальній справі.

Чим допоможе адвокат

Адвокат захисту оцінює, яка підстава реальна саме у вашій справі, рахує строки розслідування з усіма продовженнями і зупиненнями, готує клопотання та подає його прокурору чи до суду. Якщо вам пропонують закрити справу за давністю чи через примирення, він пояснить наслідки такого закриття і допоможе вирішити, чи погоджуватися. Потерпілому адвокат складе скаргу на постанову про закриття і представлятиме його перед слідчим суддею.

Захист у справі загалом описано на сторінці адвокат у кримінальній справі. Скарги на незаконні дії слідчого чи поліції, не пов'язані із закриттям, розглядаємо окремо: скарга на дії посадовця.

Офіційні джерела

• Кримінальний процесуальний кодекс України: ст. 219, 220, 284–288, 290, 303, 304, 307
• Кримінальний кодекс України: ст. 12, 44–49, 88, 401